Він дає силу. Він дає можливості набратися не лише праведного гніву, але й надії, справедливості й правди
10 березня минає 160 років від дня смерті видатного поета Тараса Григоровича Шевченка.
З цієї нагоди у місті Підгайці , біля пам’ятника Великому Кобзарю, за участю священнослужителів, керівництва міської ради ,працівників підприємств, організацій, установ міста, громадськості відбувся мітинг-реквієм. Присутні помолилися та поклали квіти до підніжжя пам’ятника Великого Кобзаря .
«Тарас Шевченко – унікальна постать в українській історії. Кожен бачить у ньому саме те, чого хоче зараз. Хтось бачить борця, хтось - лірика, хтось - геніального художника, а хтось - прозаїка. Це постать, від якої пішла сучасна українська мова і сучасна українська література», – зазначила Ірина МИРНА, заступник міського голови ! Тарас Шевченко народився 9-го, а помер 10-го березня. Символізм навіть у цьому. Життя, як один день, як мить, як спалах свічки. Життя коротке й надзвичайно складне, мученицьке й трагічне.
Тарас Шевченко жив і творив , він мав Україну в серці. Уявіть собі ті часи. Його поезії друкувалися напівпідпільно, мізерними тиражами, книжечки передавалися з острахом. Але! Уся Україна знала Кобзаря! Шевченка вчили напам’ять у кожній хаті, Шевченка переписували від руки, Шевченком ділилися із сусідами й друзями. Шевченка знали абсолютно всі! І в кожній оселі плакали за Катериною, у кожному селі знали «Заповіт», кожній людині були зрозумілі й близькі ці прості, але такі несамовито сильні рими. Україна виживала в Шевченкових поезіях, наскільки повним і бездоганним був збіг пульсу, нервових систем поета та його народу…», – сказала вона!
