Видатний краянин Федір (Теодор) Ґула.

Серед незаслужено забутих українських учених минулого сторіччя був наш краянин, астроном-теоретик, доктор філософії Федір (Теодор) Ґула. Саме цього року минає 135-та річниця від дня народження нашого земляка.

Народився 7 березня 1890 року в селі Носові Підгаєцького повіту на Тернопільщині. Батьки — Катерина та Іван Гули.

Закінчив філософський факультет Львівського університету в 1913 році. Здав професорський іспит, викладав в Українській гімназії міста Белз.

Під час Першої світової війни воював на Італійському фронті в лавах австрійської армії. У 1915—1920 рр. перебував у полоні в Італії.

Пізніше у Празі (Чехія) захистив докторську дисертацію з астрономії на тему: «Про граничну криву небесної механіки», що дозволило відкрити малу планету Сонячної системи, названу на його честь астероїдом Gula. З 1923 по 1935 роки працював професором Української гімназії та доцентом астрономії Українського високого педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова у Празі.

У 1935—1941 роках учителював у місті Городенці, був завідувачем астрономічної обсерваторії Львівського університету.

З 1944 по 1945 року перебував у концтаборі Штрассгоф.

У 1945 році повернувся до родинного села Носів. Став працювати в Завалівській та Підгаєцькій середніх школах. Вчитель, незважаючи на шкільні канікули, кожного дня ходив пішки з Носова до Підгаєць і назад, долаючи близько чотирьох десятків кілометрів в день. А в переддень своєї смерті , прийшовши з роботи, сказав своїй старенькій матері, що йти йому сьогодні було надпрочуд легко. Тоді до нього підбігла трирічна сусідська дівчинка і сказала, що якась пані у садку збирає яблука. Федір Іванович глянув на неї, усміхнувся і прямо на подвір'ї помер. А пані ніякої у садку ніхто більше і не бачив. Похорон Ф. Ґули був незвично багатолюдним. Навіть цвинтар був ніби святковий. Відчувався надиво глибокий спокій, ховаючи якусь надзвичайну загробну тишу. Відходив у вічність Вчитель.

Помер 29 липня 1953 року, похований на цвинтарі в рідному Носові.

Насамкінець хочеться наголосити, що ми дуже мало знаємо про деталі біографії нашого видатного краянина: недоступними залишаються абсолютна більшість його праць, суперечливими є окремі біографічні відомості у різних з небагатьох джерел, невідома доля останніх його праць, які, за словами його племінників, забрали якісь люди, нібито для якогось музею десь ще в 1960-х роках. Але з тієї скромної інформації, яку вдалося отримати, можна зробити висновок, що Теодор Ґула був професіоналом вищого ґатунку, інтелегентом у найвищому розумінні цього слова, непересічною особистістю. Він належав до кагорти українців, яким Бог дав світлий розум, а рідна земля - сили і наснагу до праці.

Народний громадський історико-краєзнавчий музей Підгаєцької міської ради