У селі Білокриниця відбулася надзвичайна подія!
Вчора, 1 червня, у селі Білокриниця відбулася надзвичайна подія, що назавжди увійде в історію місцевої громади. При Церкві святої Параскеви, збудованій у 1904 році, урочисто посвятили нову, муровану дзвіницю на три дзвони. Вона замінила попередню, дерев'яну, що простояла понад 90 років.
Особливою окрасою свята стало посвячення нового дзвону на ім'я "Юрій Переможець". Ця подія має глибоке символічне значення, адже до Другої світової війни церква вже мала три дзвони, але два з них були переплавлені під час німецької окупації, а третій викрали у 1970-х роках. Довгий час дзвони в селі мовчали, але завдяки зусиллям громади, у 1945 році Яків Пастирчак та Дмитро Ревіляк з ризиком для себе та своїх родин таємно привезли два столітні дзвони із села Лелюхів на Лемківщині, які тридцять років зберігалися на стриху в домі Пастирчаків.
Окрім дзвіниці та дзвону, було відновлено й місійний хрест, встановлений 30 років тому на честь святої місії у місцевій парафії. Тепер замість дерев'яного стоїть кам'яний, виготовлений майстрами зі Струсова.
Чин посвячення дзвіниці, дзвону та місійного хреста звершив єпископ-ординарій Бучацької єпархії Дмитро Григорак. Співучасниками цієї знаменної події були більше десяти священників Підгаєцького деканату, а також проректор Тернопільської духовної семінарії, уродженець Білокриниці о. Микола Медюх. Богослужіння супроводжував чудовий спів хору семінаристів із Зарваниці.
За активну участь у житті парафії та значний внесок у її розвиток, Білокриницьку парафію відзначено грамотою єпископа-ординарія, а пароха села о. Василя Кавулича – високою церковною нагородою, Золотим Хрестом.
Особлива подяка висловлювалася й Богдану Ружніцькому з м. Львів, уродженцю Білокриниці. Його нагороджено грамотою за щедрий внесок у придбання місійного хреста, а також за найбільшу фінансову підтримку у будівництві дзвіниці та купівлі дзвонів.
Також грамотою відзначили агрофірму "Контінентал Фармерз Груп", яка завжди фінансово підтримує місцеву громаду. Добрі слова лунали й на адресу місцевої влади – міського голови Ігоря Мерени та старости села Івана Чайківського, які також активно долучилися до проведення святкових заходів.
Мабуть, найрадіснішим моментом цього святкового дійства став фінал урочистостей, коли до дзвіниці збігся гурт дітлахів. Кожен охочий міг досхочу дзвонити, і ніхто їм цього не забороняв. Ба більше, дорослі, аби й собі вдарити у дзвін, мусили шикуватися в чергу! Це був справжній тріумф віри, єднання та відродження, що нагадує про життєдайну силу традицій та незламний дух громади.
