Сьогодні ми згадуємо кожну хвилину того лютневого ранку.
24 лютого — дата, яка змінила не просто наші календарі, а самі наші душі. Це день, коли звичне життя розлетілося на друзки, але серед того болю ми віднайшли те, що неможливо знищити — нашу неймовірну єдність і безмежну любов до своєї землі.
Сьогодні ми згадуємо кожну хвилину того лютневого ранку. Ми пам’ятаємо страх, який швидко перетворився на запеклу відвагу, і тишу, яку змінила молитва за близьких. Ці роки навчили нас цінувати найпростіші речі: голос рідної людини в слухавці, світло у вікні та кожну мить, прожиту разом.
Моє серце сьогодні з тими, хто тримає небо над нами — з нашими воїнами. Ваша мужність — це наше життя. Я дякую кожному з вас, хто невтомно працює, допомагає, віддає останнє задля спільної мети. Ви — світло, яке не дає темряві поглинути наш спільний дім.
Ми низько схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто пішов у вічність, захищаючи наш спокій. Вони живуть у наших спогадах, у наших справах і в кожному подиху вільної України.
Ми вистояли тоді — ми переможемо й тепер. Бо наша сила в правді, а наша душа — незламна. Тримаймося одне одного, вірмо в найкраще і продовжуймо йти до миру на нашій землі.
Слава Україні! Героям Слава!
