Поки слово звучить у серцях дітей — воно безсмертне.
Поезія може бути тишею.
Може — вогнем.
А може — крилами.
Саме такою вона стала під час проведеного поетичного челенджу #Лесинічитання2026.
Дякуємо всім, хто долучився до створення цього теплого й натхненного свята української душі, а саме:
Остап'юк Евеліні (уч. 2 кл.);
Думі Максиму (уч. 3 кл.);
Кашевці Вероніці, Куйбіду Владиславу, Кленику Станіславу (уч. 4 кл.);
Залуцькому Матвію (уч. 5 кл.);
Теличкан Софії, Ковальській Анастасії, Кравсу Денису (уч. 6 кл.);
Сегін Христині, Березовськй Аліні (уч. 7 кл.);
Корбі Лесі (директору гімназії).
Ми ще раз переконалися: поезія Лесі Українки – жива. Вона пульсує в юних голосах, надихає, вчить бути сміливими, сильними, світлими. І поки її слово звучить у серцях дітей — воно безсмертне.
